Аконіт байкальський
-багаторічна трав'яниста рослина, висотою до 80-120 см. Коріння у нього у вигляді двох бульб; стебло пряме,просте, або в суцвітті гіллясте, кругле, внизу голе, міжвузля довге; листя зелене, голе, нижнє на довгих, 4-7 см. черешках, верхні на коротких, або майже сидячі; пластина листа в загальному контурі п'ятикутна, 10-12 см шириною, 8-9 см завдовжки, пальчасто-розсічена. Суцвіття кінцева пухка кисть, 15-40 см. довжиною, з темно-фіолетовими квітками; шолом близько 1,5 см. завдовжки, напівкулястий. Цвіте в липні-жовтні.
Росте в лісах, на болотах, вологих луках у всіх районах Східному Сибіру.
З лікувальною метою використовуються підземна частина рослини, та листя, квіти, плоди.
Рослина використовується в монгольській медицині при інфекційних захворюваннях - кір, віспа, дифтерія, тиф та ін Підземна частина
може бути використана для приготування настоянки аконіту замість аконіту джунгарського (Іссик-Кульський корінь). У Забайкаллі підземні частини у вигляді настоянки застосовують при зубних болях, у Східному Сибіру - як отрута для вовків.
Настої листя, квіток в монгольській медицині використовують при простудних захворюваннях, як жарознижуюче. Плоди в монгольській медицині застосовують при абсцесах, гострих і хронічних гнійних інфекціях і при сифілісі.
Способи приготування і застосування:
1.1 чайну ложку подрібненого листя аконіту байкальського на 300 мілілітрів окропу, настоювати 1 годину. Процідити. Приймати
по 1 столовій ложці 3 рази на день при простудних захворюваннях як жарознижуюче.
2. 1 чайну ложку квіток аконіту байкальської на 1 склянку окропу, настоювати 30-40 хвилин. Процідити, приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день до їди як жарознижуючий, при простудних захворюваннях.
Рослина отруйна.
| 
